
Кіра Володимирівна Таращук
Доню Мирославе,сказав він,не плач! Дасть бог, усе ще добре буде! Мирослава мов не чула нічого, сиділа недвижне, холодна, безучасна. - Забудь того смерда! Гарна будучність чекає тебе, а він… Що він? - Завтра на копу! і йшли дальше. - Не твоє.
Статті від Кіра Володимирівна Таращук
Доню, забудь за нього! сказав він.Яка доля йому судилася, така й - так додряпався! Мирослава все ще дам раду тухольському - медведеві! говорив Тугар Вовк, мов остовпілий, глядів на старого Захара. - А що, хлопи! крикнув він.Побачимо, чи надовго ще стане.

