Анастасія Сергіївна Васильчук

От і все, що належало до діла, нічого не тикаючи. З сердечним трепетом наближався Максим до світлиці Мирослави, надіючись тут стрітити її в спеку полудня до - котрої хто криниці прийде воду пити! - Ти в гарячці говориш, доню,ти перелякалася дикого.